Туберкульо́з (від лат.
tuberculum — горбок), також Сухота — інфекційна хвороба, яка викликається
мікобактеріями туберкульозу і характеризується утворенням специфічних гранульом
в різноманітних органах та тканинах (найчастіше у легенях) і поліморфною
клінічною картиною.
Головні симптоми: кашель
більше 2 тижнів, підвищена температура тіла більше 7 днів, поганий апетит, постійна
слабкість, безпідставна втрата ваги, підвищена пітливість, особливо вночі, задишка,
біль в грудній клітині, крововідхаркування.
Під час розвитку хвороби
проявляються симптоми інтоксикації: зниження апетиту, загальна слабкість,
підвищена пітливість, температура тіла піднімається до 37,2 — 38,0 °C. З'являється
кашель, на який хворий спершу не звертає уваги, пов'язуючи його з курінням чи
застудою. Харкотиння виділяється мало, воно слизисто-гнійне. На початкових
стадіях і задишка, і біль в грудях проявляються рідко.
Як правило, описані
симптоми проявляються на тлі задовільного самопочуття і збереження працездатності.
Тому важливо не нехтувати загальним правилом: коли кашель триває більш ніж 21
день — обов'язковим є рентгенологічне обстеження. Позачергово обстежуватись
необхідно особам з бронхо-легеневими симптомами, з тривалою інтоксикацією
невідомої причини. Раз на рік повинні флюорографічно обстежуватись особи з, так
званої, «групи ризику» щодо туберкульозу: хворі на часті пневмонії, цукровий
діабет, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки.
Як і в Україні, так і в
Ізяславському районі епідеміологічна ситуація із захворюваністю на туберкульоз
неблагополучна.
Захворюваність
туберкульозом органів дихання за 6 місяців 2012 року порівняно з аналогічним
періодом 2011року виросла майже вдвічі з 8 до 15 випадків та становить 31,9
випадків на 100 тисяч населення, районний показник захворюваності залишається
вище середньообласного показника 23,1 на 100 тисяч населення. В тому числі бактеріологічно підтверджений туберкульоз
органів дихання у вперше виявлених
хворих виріс в порівнянні з минулим
роком з 6 до 10 випадків і становить
21,2 випадків на 100 тисяч населення, районний показник залишається вдвічі вище
середньообласного показника: 9,9 випадків
на 100 тисяч населення.
Захворюваність
туберкульозом легень виросла з 8 до14 випадків та становить 29,7 випадків на
100 тисяч населення, районний показник захворюваності залишається вище
середньообласного показника - 21,3. В тому числі бактеріологічно, гістологічно підтверджений туберкульоз легень у вперше
виявлених хворих виріс в порівнянні з минулим роком з 6 до10 випадків, та становить 21,2 випадків на 100
тисяч населення, районний показник залишається вище середньообласного показника
9,7 випадків на 100 тисяч населення. Відмічається ріст деструктивного
туберкульозу в порівнянні з минулим роком
з 7 випадків(14,7 на 100 тисяч
населення) до 9 випадків в поточному році, що становить 19,1 на 100 тисяч
населення.
Випадки захворювання
зареєстровано серед дорослого населення, захворювання серед дитячого та
підліткового населення не реєструвалося. Серед захворілих: міського населення – 3 хворих, що складає
17,5 випадків захворювань на 100 тисяч населення, серед сільського населення –
12 випадків захворювання, що складає 50,0 випадків захворювань на 100 тисяч
населення, тобто захворюваність серед сільського населення більш як удвічі перевищує захворюваність
міського населення.
Із числа захворілих на
туберкульоз працюючих – 2(13,3%); не працюючих – 12 (80%), пенсіонерів захворіло – 2 (13,3%), в тому
числі 1 працюючий. Виявлені хворі при
профілактичному флюорографічному обстеженні 10 (66,6%), при звертанні за
меддопомогою – 5 (33,4%).
По віковому складу
захворілі розподілені таким чином:
20-29 років – 1 ( 6,6%)
30-39 років – 6 (40%)
40-49 років – 5 (33,3 %)
50-59 років – 1 (6,6 %)
60 і старше – 2 (13,3 %)
Тобто, випадки
захворювання в поточному році
реєструються серед всіх вікових категорій, найвищий рівень захворюваності серед
непрацюючих, осіб вікової групи 30-39 років, 40-49 років та пенсіонерів.
Хворобливість
туберкульозом, порівнюючи з минулим роком, знизилась з 75 до 65 випадків та
становить 138,0 випадків на 100 тисяч населення. Хворобливість туберкульозом
органів дихання знизилася з 71 до 62 випадків та становить 131,6 випадків на
100 тисяч населення. Ефективність лікування при цьому погіршилась: закриття
деструкцій знизилося з 80% до 60%, а знебацилення з 92,3% до 88,2%.
Робота по виявленню
хворих на туберкульоз потребує покращення, так як план флюорообстеження за І
півріччя 2012 року виконано на 43,1%
(27996/12080), що нижче розрахункового показника 50%, та нижче
рівня охоплення флюорографічним обстеженням в минулому році (43,3%). Пересувним
флюорографом в поточному році обстежено 4313 осіб, що складає 35,7% від всіх
обстежених флюорографічно, що недостатньо в зв’язку з тим, що в сільській місцевості
пересувний флюорограф працював обмежений час. Нижче районного показника план
флюорографічного обстеження виконано на Михнівській дільниці – 19,7%
(1267/249), Білогородецькій – 20,1% (2508/504), Ріпківській – 22% (1071/236),
Борисівській – 24,5% (734/1810),
Новосільській – 25,7% (1521/391), приписній ІІ – 38% (1601/608),
Ліщанській - 40% (1029/412).
Найкращий показник по
флюорографічному обстеженню тільки по Приписній І лікарській дільниці – 61,2%
(1698/1039), в населених пунктах якої працював пересувний флюорограф.
Відсоток виконання плану
флюорообстеження осіб, що необстежені більше 2-х років по району склав 35,7%,
що нижче рівня минулого року, а питома
вага непрацюючого населення серед захворілих становить 80%. Непрацюючі особи
захворіли на Плужнянській, приписній І
ЛД та по м. Ізяслав, якраз там, де показник флюорографічного обстеження
населення вищий, тобто активно виявляються хворі, і в цьому напрямі слід
працювати.
Слід звернути особливу увагу на обстеження
осіб груп ризику підвищеної захворюваності на туберкульоз, виконання плану
обстеження даних контингентів по району складає 46,2%, при цьому в розрізі
контингентів нижче розрахункових показників виконання плану обстеження
організовано серед осіб, які перебувають під наглядом лікаря-нарколога 33,4%,
обстеження хворих на цукровий діабет – 44,5%, особи, які перебувають під
диспансерним наглядом у психоневролога – 43,2%, ВІЛ-інфіковані – 45%, члени
малозабезпечених сімей – 41,8%, особи - мігранти, біженці, переселенці
обстежені – 38,8%. Дуже часто серед цих контингентів реєструється захворювання,
а тому і виявлятися мають якомога раніше.
Одним з методів
профілактики туберкульозу є проведення щеплення вакциною БЦЖ. І якщо були певні
труднощі з наявністю вакцини в повному обсязі, то наразі в лікувальній мережі є
в достатньому обсязі. Тому, звертаюсь до батьків: обов’язково відведіть своїх
дітей в поліклініку для щеплення вакциною проти туберкульозу (БЦЖ). Дана вакцинація проводиться дітям в
пологовому відділенні та у віці 7 років.
На даний момент, аналізуючи
виконання плану щеплень проти туберкульозу, слід відмітити, що розрахункові
показники не досягнуто ні по вакцинації,
ні по ревакцинації БЦЖ. .
Одним з методів
діагностики інфікованості туберкульозом є туберкулінодіагностика. Аналізуючи охоплення
туберкулінодіагностикою підлягаючих, слід відмітити низький відсоток охоплення
туберкулінодіагностикою по м. Ізяслав - 89,5% та не в повному обсязі проведена
туберкулінодіагностика на таких дільницях
як Плужнянська – 92,6%
підлягаючих (491/455), Клубівська – 94,3% (142/134). Зв’язане це як з роботою
медичних працівників такі з відмовами батьків, що дуже небезпечно.
Слід особливу увагу
звернути на дообстеження підлягаючих дітей у лікаря-фтизіатра.
Потребує покращенню умови праці працівників
протитуберкульозного відділення денного стаціонару: забезпечення бактерицидними
лампами, забезпечення гарячою проточною водою, припливно-витяжною вентиляцією,
індивідуальними засобами захисту, сучасними дезінфікуючими препаратами.
Наприкінці хочу
наголосити, що насамперед, наше здоров’я
в наших руках, тому не нехтуйте необхідністю проходження медичних
оглядів, виконуйте правила особистої гігієни, не відмовляйтесь від проведення
щеплення, адже значно дешевше вжити профілактичних заходів, ніж потім лікувати
захворювання.
Головний державний
санітарний А.Г. Нечипорук
лікар Ізяславського
району
санітарно-епідеміологічна станція
